пʼятниця, 19 червня 2015 р.

ФОРМУВАННЯ КРЕАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Творче натхнення – людська потреба, в якій особистість знаходить щастя… Творча діяльність є для людини потребою, задоволення якої приносить найвищу насолоду.
В.О.Сухомлинський

Наш час – це час суттєвих змін у науці, техніці, інформаційному середовищі, освіті. У вирі життя ми навіть не замислюємося над тим, наскільки важливо зберегти своє неповторне «я», про яке так захоплено писали шістдесятники і яке ми іноді ховаємо від сторонніх очей. А кожне «я» - це невід’ємна часточка народу й держави в цілому. І від кожного з нас залежить її самобутність, неповторність, оригінальність, за якими країну нашу пізнаватимуть у світі. Суспільству потрібні люди, які здатні приймати нестандартні рішення, вміють творчо мислити. Тому одним із пріоритетних напрямків політики нашої держави є турбота про обдаровану та талановиту молодь, її творчий, інтелектуальний, духовний  розвиток.

У наш час молодь повинна мати вміння оцінювати сучасні знахідки та відкидати знецінену інформацію. Щоб добре орієнтуватись у великому потоці інформації, сучасна молодь повинна вміти застосувати ряд практичних умінь і навичок творчого практичного мислення.
Ми повинні створити такі умови, в яких учень повноцінно живе, проектує своє майбутнє, свій шлях, враховуючи власні можливості, ставлячи перед собою завдання самовдосконалення, самовиховання, самоосвіти. При цьому особливого значення набуває креативність особистості, її здатність до творчого нестандартного мислення, вміння ефективно вирішувати складні проблеми власної життєдіяльності.
Піонером в області креативності вважають Дж. Гілфорда, який ототожнив поняття креативності та творчого мислення. Дослідження в галузі креативності проводили вітчизняні та зарубіжні вчені: Ф. Бардон, І. Бех, Д. Богоявленська, Дж. Гілфорд, М. Гнатко, В. Дружинін, Д. Харрінгтон, О. Запорожець, І. Зязюн, В. Козменко, Г. Костюк, С. Медник, В. Роменець, С. Рубінштейн, О. Савченко, В. Сухомлинський, Е. Торренс, М. Холодна та ін.
Креативність розглядається вченими як основа, психологічний механізм, що зумовлює творчу активність людини… Отже, креативність є характерною ознакою творчої особистості, спроможної реалізовувати свій творчий потенціал за власною ініціативою і з вибором відповідних засобів [8;3].      
Покликання педагога – розвивати творчі можливості, здібності дитини, виховувати в неї потяг до нового, формувати творчу особистість. Усім відомо, що «творчість виховується творчістю». Які ж риси мають бути притаманні творчій особистості вчителя?
Це, насамперед:
- високий рівень моральної свідомості;
- постійний пошук оптимальних оригінальних рішень поставлених завдань;
- творчий стиль мислення;
- здатність бачити проблему, виявляти суперечності;
- творча фантазія, розвинена уява;
- прагнення досягти ефективного результату за конкретних умов праці, високий рівень загальної культури;
- специфічні особистісні якості (сміливість, ініціативність, готовність до ризику, винахідливість, цілеспрямованість, оптимізм, ентузіазм, наполегливість, упевненість, кмітливість, інтуїтивне відчуття нового та оригінального та ін.).
У процесі педагогічної діяльності вчені прийшли до висновку, що формуванню креативної особистості сприяють саме ігри, моделювання, розв’язування прикладних та винахідницьких задач, самостійна робота, дослідно-експериментальна діяльність, участь у семінарах і диспутах, робота над проектами.
Креативність ми розглядаємо як нестандартність у виявленні творчого потенціалу. Розвиток креативного мислення учнів залежить від їхніх естетичних смаків, інтелектуального потенціалу, що частково дається їм від народження. Але навчити учнів мислити індивідуально, нестандартно цілком можливо.
Реалізація проблеми формування креативної компетентності учнів на уроках української літератури спонукала мене використовувати креативні методи навчання: асоціативний кущ, схема, таблиця, малюнок , гра та ін. Вважаю, що формуванню креативної особистості сприяє науково-дослідницький метод.
Для реалізації цієї проблеми на уроках літератури я використовую такі різновиди ігор:
- асоціативні ігри (ігри на розвиток уяви);
- вікторини, кросворди;
- ігри під час вивчення біографій письменників;
- сценічні імпровізації;
- творчі ігри .
Працюючи над розвитком творчих здібностей учнів, учитель стає дослідником й експериментатором. Його головне завдання – залучити дітей до активної творчої діяльності, умови для якої можна створити на кожному уроці.
Для досягнення цієї мети я вважаю доцільним використовувати на уроках такі види роботи:
-         постановка проблемного питання з кожної теми, яке передбачає письмову відповідь;
-         побудова нестандартних таблиць з теми (цитатна характеристика персонажів повісті «Зачарована Десна» О. Довженка, ставлення слов’ян до величних символів («Велесова книга»), оборона землі Руської «Велесова книга») та ін.);
-         виконання малюнків до прочитанного художнього твору, або до його фрагменту і пояснення, чому саме так він виконаний;
-         написання відгуку про прочитаний твір;
-         складання власної кінцівки твору за його початком або її заміна (Є.Гуцало «Лось»; 5 кл.);
-         інсценування уривків з улюблених творів («Наталка Полтавка» І.Котляревського, «Бояриня» Лесі Українки, «Фарбований Лис» І.Франка та ін.);
-         складання загадок;
-         проведення досліджень, результатом чого є створення буклетів, публікацій, каталогів, презентацій (проект на тему «Життєвий і творчий шлях В.Підмогильного», «Мотиви лірики «п’ятірного грона» неокласиків», створення рекламного буклету школи з використанням тропів та ін.);
-         побудова опорних схем до параграфів;
-          складання сенканів;
-         гра «Перетворення літературного жанру» (Л.Глібов. «Квіткове весілля»; 5 кл.);
-         написання характеристик письменника;
-         рольові ігри (репортаж, інтерв’ю) («Інтерв’ю з Остапом Вишнею» та ін.);
-         складання порівняльних таблиць (наприклад, «Спільне та відмінне в житті й творчості П.Тичини і М. Рильського») та ін.;
-         різноманітні творчі завдання (наприклад, написання життєпису хлопчика-фігурки).
Використання таких видів роботи на уроках української літератури спонукає учнів до розмірковування над темою, вираження власної думки, стимулює і заохочує до самостійної роботи, розвиває творче мислення, збагачує уяву.
         Учні успішно оволодівають системою знань, практичних умінь та навичок, передбачених шкільною програмою; беруть участь у різноманітних видах навчальної та позаурочної діяльності, починають проявляти себе творчо; зростає інтерес і потрібність пізнавальної діяльності; формуються взаємовідношення як між учнями, так і між учнями й педагогами.
         Отже, педагогічна діяльність — це передусім діяльність творча. Без творчості неможливі ні виховний, ні навчальний процеси. Бо подібно до того, як скульптор ліпить свої скульптури, художник пише картини, а ювелір обробляє коштовне каміння, учитель творить нову особистість, яка житиме в цьому суспільстві, стане його невід'ємною часткою.
 





Немає коментарів:

Дописати коментар