РОЛЬ МИСТЕЦТВА СЛОВА В
ЕСТЕТИЧНОМУ ВИХОВАННІ УЧНІВ
НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Одним із чинників всебічного гармонійного розвитку особистості є її естетичне виховання.
Естетичне виховання – складова частина виховного процесу, безпосередньо спрямована на формування здатності сприймати і перетворювати дійсність за законами краси в усіх сферах діяльності людини.
У загальноосвітніх навчальних закладах естетичне виховання є частиною навчально-виховного процесу. У Концепції літературної освіти 12-річної загальноосвітньої школи сказано: «Загальна мета літературної освіти – ввести учнів у світ прекрасного, прилучаючи до національного і світового мистецтва слова в його взаємозв’язках із мовою, історією, музикою, живописом, архітектурою, до духовних пошуків видатних письменників; виховувати високі естетичні смаки, здатність творчо сприймати прочитане; сформувати на цій основі правильне розуміння національних і загальнолюдських цінностей і цим сприяти вихованню духовно багатого, щиро відданого своєму народові громадянина незалежної України» [3, 3]. Саме тому проблема розвитку у дітей почуття прекрасного є особливо актуальною на сучасному етапі розвитку літературної освіти.
Естетичне виховання – складова частина виховного процесу, безпосередньо спрямована на формування здатності сприймати і перетворювати дійсність за законами краси в усіх сферах діяльності людини.
У загальноосвітніх навчальних закладах естетичне виховання є частиною навчально-виховного процесу. У Концепції літературної освіти 12-річної загальноосвітньої школи сказано: «Загальна мета літературної освіти – ввести учнів у світ прекрасного, прилучаючи до національного і світового мистецтва слова в його взаємозв’язках із мовою, історією, музикою, живописом, архітектурою, до духовних пошуків видатних письменників; виховувати високі естетичні смаки, здатність творчо сприймати прочитане; сформувати на цій основі правильне розуміння національних і загальнолюдських цінностей і цим сприяти вихованню духовно багатого, щиро відданого своєму народові громадянина незалежної України» [3, 3]. Саме тому проблема розвитку у дітей почуття прекрасного є особливо актуальною на сучасному етапі розвитку літературної освіти.
Питанню естетичного виховання підростаючого покоління приділяли
увагу в своїх працях такі педагоги як А. Макаренко, В. Сухомлинський, К. Ушинський. «Краса, - писав В.О Сухомлинський, - могутній засіб виховання чутливості душі. ...це яскраве світло, що осяває світ. При цьому світлі тобі відкриваються істина, правда, добро... Краса вчить розпізнавати зло і боротися з ним. Я б назвав красу гімнастикою душі - вона виправляє наш дух, нашу совість, наші почуття і переконання. Краса - це дзеркало, в якому ти бачиш сам себе і завдяки йому так чи інакше ставишся сам до себе".
