А третій вже празник - Святе Водохреща

Період святок зимово-календарного циклу закінчувався святом Водохреща (Йордана, Богоявлення), яке супроводжувалося різними обрядовими діями, звичаями та повір'ями.

Вечір напередодні Водохреща – 5 (18) січня – українці відзначали святковою трапезою. Називали його по-різному: "Бабин вечір", "Голодна кутя", "Другий Свят-вечір", "Голодний Свят-вечір", "Водохресний Свят-вечір" тощо.

Перед Водохрещами (на "Бабин вечір") готували ті ж самі страви, що й перед Різдвом, але в меншому асортименті. Головними з них вважалися кутя та узвар. 

За давньою тра­дицією, церемонія освячення води відбувалася просто неба, на берегах річок, струмків, озер, де попередньо була вирізана ополонка у вигляді хреста.  Всі набирали з ополонки святу воду,  а деякі  занурювалися в річку. Згідно з давніми повір’ями, таким чином люди очищали себе від гріхів. З кожним роком охочих зануритися в холодну воду стає все більше.

Віддавна в народі освячену на Водохреще воду вважали своєрідним спасінням від багатьох недуг. Її давали пити тяжкохворим, нею освячували храми, домівки і тварин. Залишається загадкою той факт, що вода з Водохреща не псується, не має запаху і може зберігатися протягом року.

За повір’ями, у ніч перед Водохрещем можна сміливо загадувати будь-яке бажання, тому що в цей час небо нібито відкривається, перетворюючись у браму, яка веде до Господа.

Існує багато прикмет, пов'язаних з Водохрещем:

·     На Водохреща день ясний — хліба будуть чисті, а якщо похмурий — буде у хлібі повно «сажки».

·         Іде лапатий сніг — на врожай.

·         Якщо похмуро — хліба буде вдосталь.

·         Якщо зоряна ніч — вродяться горіхи і ягоди.

·         Коли на Водохреща випав повний місяць — бути великій воді.

·     Удень іде сніг — на врожай гречки: вранці — ранньої, вдень — середньої, а ввечері — пізньої.

·         Якщо вдень осідає іній, то у відповідний день треба сіяти пшеницю.
· Під час освячення води йде сніг — добре роїтимуться бджоли і колоситимуться хліба.